Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Журнали та продовжувані видання (6) | Реферативна база даних (36) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шумаков В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 23 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Трахтенберг І. "Нетрадиційне цілительство" і наука: компроміс неможливий [Електронний ресурс] / І. Трахтенберг, В. Шумаков // Вісник Національної академії наук України. - 2002. - № 2. - С. 21-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2002_2_6 | |||
| 2. | 
Шумаков В. О. Клініко-статистичні та клініко-функціональні показники у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда при супутньому цукровому діабеті [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, Л. П. Терешкевич, О. В. Волошина, Л. Ф. Кісілєвич // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 1. - С. 33-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_1_4 | |||
| 3. |
Шумаков В. А. Сахарный диабет у больных острым инфарктом миокарда: клинико-биохимические и функциональные характеристики [Електронний ресурс] / В. А. Шумаков, И. Э. Малиновская, Л. П. Терешкевич, О. В. Волошина, Т. А. Крячок, И. А. Готенко, Л. Ф. Кисилевич // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 6. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_6_6 | |||
| 4. | 
Пархоменко А. Н. Гипертензивные кризы: диагностика и лечение. Консенсус Ассоциации кардиологов Украины и Украинской ассоциации по борьбе с инсультом. (Часть 2) Особенности коррекции артериального давления при осложненных гипертензивных кризах в зависимости от поражения органамишени [Електронний ресурс] / А. Н. Пархоменко, Е. Н. Амосова, Г. В. Дзяк, В. З. Нетяженко, О. И. Иркин, Б. И. Голобородько, О. А. Коваль, Н. П. Копица, В. А. Шумаков, В. К. Тащук // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 2. - С. 198-208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_2_42 | |||
| 5. |
Малиновская И. Э. Физическая реабилитация в комплексной программе лечения больных, перенесших инфаркт миокарда [Електронний ресурс] / И. Э. Малиновская, В. А. Шумаков, Н. М. Терещенко // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 6. - С. 90-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_6_13 Кардіологічна реабілітація (КР) - це комплекс мультидисциплінарних заходів, спрямованих на відновлення фізичної активності пацієнтів, зниження інвалідизації та повернення до трудової діяльності. Широке використання ефективних лікарських препаратів поряд із застосуванням первинних черезшкірних коронарних втручань з відновленням коронарного кровообігу в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда створили ілюзорне уявлення і, можливо, дали надію на вирішення багатьох проблем у лікуванні такої категорії пацієнтів, применшивши значення КР. Незважаючи на комплексність заходів КР, що охоплюють і питання вторинної профілактики, найважливішою, якщо не найголовнішою, її складовою є фізична реабілітація, основні питання якої викладені в цій статті. Наведено дані щодо КР хворих, які перенесли інфаркт міокарда, в різних країнах. Найбільше охоплення пацієнтів заходами КР спостерігається на першому етапі. Водночас у різних країнах є відмінності, що стосуються станів та нозологічних форм, які є показаннями для КР, показань та протипоказань до її проведення, тривалості різних етапів, програм, кількості пацієнтів, залучених у ці програми на різних етапах. Описано різні види фізичної реабілітації та програми фізичних тренувань. Чітке виконання ретельно розроблених програм кардіологічної реабілітації, сприяє істотному зниженню показників загальної та серцево-судинної смертності, повторних коронарних катастроф, повторної госпіталізації, поліпшує якість життя і повернення пацієнтів до активної трудової діяльності. | |||
| 6. |
Мхітарян Л. С. Якісний стан ліпідних факторів атерогенезу та активність запальної реакції в пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / Л. С. Мхітарян, О .Б. Кучменко, В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, І. Н. Євстратова, Н. М. Терещенко, Н. М. Василинчук, Т. Ф. Дроботько // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_4_7 Цель работы - изучить качественное состояние основных классов липопротеинов, активность ассоциированных с ними белков-ферментов, лейкоцитарной эластазы и матриксной металлопротеиназы 12 в крови пациентов с ишемической болезнью сердца, которые перенесли острый инфаркт миокарда с ургентным стентированием инфарктзависимой венечной артерии. В исследование включены 32 пациента в возрасте в среднем (53,1 +- 1,6) года, которые получали базисную терапию согласно Рекомендациям Европейского общества кардиологов и Ассоциации кардиологов Украины с включением липидоснижающих препаратов (статинов). Биохимическое исследование крови проводили через 4 - 6 нед после возникновения инфаркта миокарда. У пациентов, перенесших инфаркт миокарда, сохраняется интенсификация процессов свободнорадикальных процессов окисления белков, что сопровождается переокислением липопротеинов низкой, очень низкой и высокой плотности с увеличением их индекса перекисной модификации и атерогенного потенциала крови. Также у этих пациентов наблюдается возрастание активности миелопероксидазы, лейкоцитарной и макрофагальной эластаз на фоне снижения активности антиоксидантных ферментов - параоксоназы-1, каталазы и супероксиддисмутазы. Выводы: изменения активности миелопероксидазы и параоксоназы-1 могут быть использованы в качестве маркера активности воспалительной реакции при участии нейтрофильных лейкоцитов и прогрессирования атеросклеротического процесса, а также для оценки эффективности лечения. Возрастание активности миелопероксидазы, лейкоцитарной и макрофагальной эластаз может играть определенную роль в процессе дестабилизации атеросклеротических бляшек и стать биохимическим маркером для прогнозирования возможного возникновения этого осложнения. Для оценки качественного состояния липопротеинов крови и степени их атерогенности информативными показателями следует считать активность липопротеин-ассоциированных белков-ферментов (параоксоназы-1 и миелопероксидазы), а не только уровень холестерина в них. | |||
| 7. |
Пархоменко А. Н. Гипертензивные кризы: диагностика и лечение. Консенсус Ассоциации кардиологов Украины и Украинской ассоциации по борьбе с инсультом (Часть 1) [Електронний ресурс] / А. Н. Пархоменко, Е. Н. Амосова, Г. В. Дзяк, В. З. Нетяженко, О. И. Иркин, Б. И. Голобородько, О. А. Коваль, Н. П. Копица, В. А. Шумаков, В. К. Тащук // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 1. - С. 133-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_1_20 | |||
| 8. |
Талаева Т. В. Coсудистая кальцификация: значимость в патогенезе, диагностике, клиническом течении и прогнозе исходов атеросклероза и ишемической болезни сердца [Електронний ресурс] / Т. В. Талаева, В. А. Шумаков, В. В. Братусь // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 85-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_2_12 | |||
| 9. |
Малиновська І. Е. Відновлення толерантності до фізичного навантаження в умовах сучасного надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли гострий коронарний синдром [Електронний ресурс] / І. Е. Малиновська, В. О. Шумаков, Н.М. Терещенко, Ю. М. Соколов, М. Ю. Соколов, В.Ю. Кобиляк, Н. О. Холодій, С. Г. Герасимчук, Д. С. Єфіменко, О. С. Кривчун // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 71-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_4_8 Цель работы - изучить восстановление толерантности к физической нагрузке при проведении физических тренировок на велоэргометре (ВЭМ) у пациентов в ближайшие 6 мес после перенесенного инфаркта миокарда (ИМ) при применении ургентных коронарных вмешательств в первые часы развития острого коронарного синдрома со стойкой элевацией сегмента ST. В исследование включено 76 пациентов (мужчины в возрасте (52,2 +- 1,2) года) через 1 - 1,5 мес после развития острого ИМ. Всем больным назначены стандартное медикаментозное лечение и дозированная ходьба. Сформированы две группы: 1-ю группу (n = 41) составили пациенты, которые в рамках кардиореабилитации, кроме физической нагрузки в виде дистанционной ходьбы и комплексов лечебной физкультуры с методистом, выполняли физические тренировки на ВЭМ (30 занятий); 2-ю группу (n = 35) составили пациенты, у которых физическая реабилитация была ограничена только дистанционной ходьбой и комплексами лечебной физкультуры в соответствии со сроком ИМ. Выводы: при наблюдении в течение 6 мес установлена высокая эффективность физических тренировок (30 занятий) на велоэргометре в индивидуально подобранном режиме у пациентов в ранний постгоспитальный период после ИМ. В отсутствие физических тренировок хорошее восстановление толерантности к нагрузке отмечено только при ранней реваскуляризации (до 2 ч). Дальнейших исследований требует объяснение одинаково высокой эффективности физических тренировок у пациентов с полной и неполной реваскуляризацией. | |||
| 10. | 
Шумаков В. Ф. Дуговая печь малой вместимости для литейных цехов и региональных микро-заводов [Електронний ресурс] / В. Ф. Шумаков, А. И. Малахов, А. В. Буряк, В. В. Голик, М. П. Анацкий, С. Н. Тимошенко, П. И. Тищенко // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 2017. - № 3. - С. 107-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MGRP_2017_3_21 Цель исследования - разработка энергоэффективных решений современной дуговой сталеплавильной печи (ДСП) малой вместимости. В работе проведены атематическое моделирование, численный эксперимент, промышленный эксперимент. На основе инновационных решений разработана и внедрена ДСП вместимостью 15 т, которая может быть использована в качестве плавильного агрегата с интенсивной двухстадийной технологией как на микро-заводе, так и в литейных цехах с классической технологией. Установлены рациональные геометрические параметры рабочего пространства печи и системы аспирации пылегазовых выбросов, которые при данном энерготехнологическом режиме 15-т ДСП позволяет минимизировать потери теплоты с водой и с пылегазовой средой. Оптимизация глубины ванны и диаметра распада электродов в сочетании с продувкой сталеплавильной ванны инертным газом, применение модульной системы базовых узлов, энергосберегающих водоохлаждаемых панелей и системы рассредоточенной аспирации обеспечивают универсальность агрегата и позволяют снизить энергопотребление ДСП на 3 - 5 % и неорганизованные пылегазовые выбросы на 20 - 50 %. | |||
| 11. |
Малиновська І. Е. Клініко-біохімічні особливості на різних етапах кардіологічної реабілітації в пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / І. Е. Малиновська, О. Б. Кучменко, В. О. Шумаков, Н. М. Терещенко, Л. С. Мхітарян, І. Н. Євстратова, Н. М. Василинчук, Т. Ф. Дроботько // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_2_3 Цель работы - изучить динамику показателей, характеризующих толерантность к физической нагрузке, и бихимических показателей, характеризующих атерогенный потенциал крови, в первые 6 месяцев после развития инфаркта миокарда. Обследованы 76 пациентов с первичным инфарктом миокарда преимущественно с зубцом Q (мужчины в возрасте (52,2 +- 1,2) года), которым назначена базисная терапия в соответствии с унифицированным протоколом, а также физическая реабилитация в виде дозированной ходьбы и комплексов лечебной физкультуры согласно сроку после развития острого инфаркта миокарда. В первые часы заболевания всем проведено стентирование инфарктобусловившей венечной артерии. Пациенты были разделены на две группы в зависимости от характера физической реабилитации: в 1-ю группу включен 41 пациент, которым дополнительно к медикаментозным и физкультурным мероприятиям проводили тренировки на велоэргометре в индивидуально подобранных режимах, продолжительность курса - 30 занятий; 35 пациентов составили 2-ю группу. Контрольные нагрузочные тесты проведены на 14 - 16-е сутки инфаркта миокарда, через 2,5; 4 и 6 мес. Биохимические исследования с оценкой показателей липидного обмена и качественного состояния липопротеинов определяли при включении в исследование и через 6 мес. Выводы: тщательное выполнение программы регулярных физических тренировок на велоэргометре в дополнение к базисной терапии (с ургентным стентированием) в ранний постинфарктный период способствует экономному выполнению физической нагрузки при значительном повышении уровня выполненной работы, в основе которых могут лежать уменьшение интенсивности оксидативного стресса и воспаления, улучшение качественного состояния липопротеинов. Достигнутый уровень пороговой мощности сохраняется после прекращения тренировок не менее 2 мес. | |||
| 12. |
Бабий Л. Н. Ближайшие и отдаленные результаты наблюдения за пациентами, перенесшими острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST и ургентное стентирование венечных артерий [Електронний ресурс] / Л. Н. Бабий, В. А. Шумаков, Е. П. Погурельская, Ю. О. Хоменко, Л. Ф. Кисилевич // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_4_6 Мета роботи - визначити основні клініко-функціональні характеристики у пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), особливості ураження вінцевого русла, гендерні та вікові характеристики, стан внутрішньосерцевої гемодинаміки залежно від часу проведення перкутанного коронарного втручання; оцінити кінцеві точки протягом одного року. В одноцентрове проспективне дослідження залучили 108 пацієнтів зі STEMI, яким було проведено коронароангіографію та стентування вінцевих артерій та які проходили лікування у відділенні інфаркту міокарда і відновлювального лікування в період з лютого до травня 2015 р. й були виписані зі стаціонару. Кінцеві точки (смертельні наслідки, розвиток повторного нефатального інфаркту міокарда або нестабільної стенокардії, інсульту, шлунково-кишкової кровотечі) проаналізували через 12 місяців після STEMI у 100 (92,6 %) пацієнтів. У половини пацієнтів ендоваскулярне втручання при STEMI проводили протягом 3,5 год, в оптимальні терміни (до 2 год) - тільки у 20,4 %, від 2 до 6 годин - у 60 %. Тільки у 47 % хворих здійснюють повну реваскуляризацію, але у 40 % є стенози <$E symbol У~70> % у інших артеріях, у 14 % пацієнтів спостерігається тяжке ураження вінцевого русла з необхідністю проведення аортокоронарного шунтування, у 4 % - формування великих аневризм лівого шлуночка з тромбоутворенням. Гендерними особливостями були старший вік жінок, більша частота виявлення в жінок супутньої артеріальної гіпертензії і цукрового діабету. До пацієнтів з низьким ризиком за критеріями PAMI-II належали тільки 33 % пацієнтів, що мали перспективу раннього виписування зі стаціонару. Протягом одного року 3 % пацієнтів померло від повторного фатального інфаркту міокарда, причому категорію померлих становили особи з одно- або двосудинним ураженням і стентуванням інфарктзалежної артерії. Тільки в 1/3 пацієнтів, яким показано аортокоронарне шунтування, операцію виконали протягом року. Висновки: дані дослідження дозволяють оцінити характеристики хворих зі STEMI при проведенні перкутанних коронарних втручань, а також найближчі (при виписуванні зі стаціонару) і віддалені (річні) результати лікування. | |||
| 13. |
Шумаков В. О. Реабілітація пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями: історичні віхи, сучасні підходи, місце в клінічній практиці та виклики [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, Л. М. Бабій, Н. М. Терещенко // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 4. - С. 44-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_4_8 | |||
| 14. |
Шумаков В. О. Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, Н. М. Терещенко, О. В. Волошина, Л. П. Терешкевич, І. Е. Малиновська // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 5. - С. 53-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_5_8 | |||
| 15. |
Шумаков В. О. Клініко-функціональні особливості післяінфарктного перебігу ішемічної хвороби серця на тлі кардіореабілітаційних заходів (із проведенням велотренувань у другій фазі реабілітації) при 3-річному спостереженні [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, Н. М. Терещенко, Л. М. Бабій, О. В. Волошина // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 3. - С. 36-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_3_6 Мета роботи - вивчити клініко-функціональні характеристики пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ) та пройшли другий етап кардіореабілітації (КР) з фізичними тренуваннями (ФТ), при спостереженні протягом трьох років. У дослідження залучили 91 пацієнта (чоловіки) з первинним ІМ із зубцем Q за відсутності протипоказань до КР. Лікування проведено відповідно до сучасних рекомендацій; при госпіталізації виконано ургентну коронароангіографію зі стентуванням інфарктзалежної коронарної артерії. Залежно від обсягу реабілітаційних заходів пацієнти були розподілені на дві групи: 1-шу групу становили 47 осіб, яким на ранньому після стаціонарному етапі були призначені ФТ на велоергометрі; 2-гу - 44 пацієнти, яким КР проводили лише у вигляді дистанційної ходьби та комплексів ЛФК. Усім пацієнтам при виписуванні зі стаціонару проведено тест з дозованим фізичним навантаженням на велоергометрі, ехокардіографію, дослідження показників ліпідного обміну. Повторні обстеження проведені в динаміці через 4 міс (термін, що відповідав завершенню програми 30 ФТ), через 1, 2 та 3 роки. У вихідному стані пацієнти обох груп не відрізнялися за жодним із клініко-функціональних та анамнестичних показників. Про післяінфарктний перебіг судили за такими показниками: повторний ІМ, коронарне шунтування та стентування коронарних артерій. Кількість подій збільшувалася через 2 роки (7 пацієнтів у 1-й групі і 9 - у 2-й групі) та 3 роки (6 і 15 осіб відповідно). Протягом першого року всі пацієнти приймали блокатори Р2Y12-рецепторів, розувастатин та <$E beta>-адреноблокатори, ацетилсаліцилову кислоту приймали по 95 % пацієнтів у кожній групі; зросла кількість пацієнтів, що отримували інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту до 81 % в 1-й групі і до 91 % у 2-й групі. Зменшення доз статинів відбувалося у міру віддалення від ІМ, що призвело до підвищення рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності з роками. Цей показник становив через 4 міс 1,82 (1,39 - 2,20) ммоль/л у пацієнтів 1-ї групи та 1,83 (1,49 - 2,21) ммоль/л у пацієнтів 2-ї групи, через 1 рік - 1,79 (1,48 - 2,04) та 2,80 (2,33 - 3,21) ммоль/л, через 2 роки - 2,48 (2,12 - 2,98) та 2,34 (1,93 - 3,01) ммоль/л, через 3 роки - 2,29 (2,15 - 2,49) та 2,40 (2,26 - 2,61) ммоль/л відповідно. Толерантність до фізичного навантаження за показником порогової потужності при кращій гемодинамічній ефективності виконання роботи суттєво зросла у 1-й групі до 140,0 (125,0 - 150,0) Вт через 1 рік порівняно з показником у 2-й групі (p << 0,01). Протягом 3 років вона зберігалася високою в 1-й групі, а в 2-й групі знизилася до вихідних рівнів. Процеси післяінфарктного ремоделювання виявлялися зменшенням кінцеводіастолічного об'єму та зростанням фракції викиду особливо в 1-й групі (p << 0,01) через півроку без значної динаміки протягом 3 років. Висновки: проведення КР із ФТ, що складалися із 30 сеансів, сприяло зростанню толерантності до фізичного навантаження максимально після закінчення тренувань і її збереженню протягом 3 років. Важливими були аспекти психологічної реабілітації та навчання пацієнтів (38 % пацієнтів 1-ї групи продовжили ФТ самостійно в домашніх умовах). Час початку тренувань (до 15-ї або після 40-ї доби ІМ) не вплинув на результати навантажувального тесту. Важливо, що велика частка пацієнтів продовжували приймати рекомендовані при виписуванні ліки, але вже через 1 рік дози препаратів були суттєво знижені при недостатньому контролі гемодинамічних та біохімічних показників, що призвело до зростання одного з головних чинників прогресування атеросклерозу - вмісту холестерину ліпопротеїнів низької щільності. | |||
| 16. |
Бабій Л. М. Мультиспіральна комп’ютерна томографія в оцінюванні динаміки атеросклерозу коронарних артерій: дані трирічного спостереження в пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST та стентування коронарних артерій [Електронний ресурс] / Л. М. Бабій, В. О. Шумаков, О. П. Погурельська, А. Ю. Рибак, І. Е. Малиновська, Ю. О. Хоменко, Н. М. Терещенко, О. В. Волошина, Л. Ф. Кісілєвич // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 6. - С. 19-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_6_5 | |||
| 17. |
Шумаков В. О. Прогресування атеросклеротичного ураження коронарних артерій у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, протягом трьох років спостереження [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, Н. М. Терещенко, Л. М. Бабій, О. В. Волошина, О. П. Погурельська // Український кардіологічний журнал. - 2021. - Т. 28, № 2. - С. 11-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2021_28_2_6 Мета роботи - вивчити і проаналізувати клініко-функціональні особливості та показники ліпідного обміну в пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда (ІМ), залежно від прогресування атеросклерозу за даними повторної коронароангіографії (КАГ) при трирічному спостереженні. У дослідження проспективно залучено 91 пацієнта з первинним ІМ із зубцем Q, 47 з яких пройшли повну програму кардіореабілітації з фізичними тренуваннями, інші - комплекси лікувальної фізкультури та дистанційну ходьбу відповідно до терміну ІМ. За три роки КАГ проведено 38 пацієнтам, у 18 з яких встановлено прогресування атеросклеротичного процесу (1-ша група), у 20 - прогресування при КАГ не візуалізоване (2-га група); 53 пацієнти при стабільному задовільному стані відмовилися від повторної КАГ (3-тя група). Медикаментозне лікування проводили відповідно до сучасних рекомендацій з ургентним стентуванням інфарктзалежної коронарної артерії. Усім пацієнтам проведено дозоване тестування на велоергометрі, ехокардіографію, дослідження показників ліпідного обміну. Контрольні обстеження здійснено при виписуванні на 10 - 15-ту добу ІМ та в динаміці через 1 і 3 роки. Висновки: у групі з прогресуванням атеросклеротичного процесу за 3 роки спостереження збільшилася кількість пацієнтів з цукровим діабетом та відзначено тенденцію до зростання індексу маси тіла. Більшість пацієнтів відновлювала куріння вже наприкінці першого року після ІМ, але з подальшим припиненням через 3 роки, що свідчило про ефективність навчальної та психологічної складової кардіореабілітації в групі без прогресування атеросклеротичного процесу. Результати ехокардіографії та рівень толерантності до фізичного навантаження на момент обстеження статистично начуще не відрізнялися в пацієнтів з прогресуванням атеросклеротичного процесу і без такого. Підтримання цільових рівнів ХС ЛПНЩ можливе лише за умови тривалої високоінтенсивної статинотерапії при контролі лікаря прихильності до всебічних рекомендацій III етапу кардіореабілітації при кожному контакті з пацієнтом. | |||
| 18. | 
Шумаков В. О. Структура кардіальної патології та окремих коморбідних станів, клініко-анамнестична та лабораторно-функціональна характеристика хворих на COVID-19 (власний досвід) [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, Н. М. Терещенко, Л. М. Бабiй, О. П. Погурельська, О. В. Волошина, Ю. Ю. Ковальчук, Abatiu Ayda, Ю. Р. Кузьменко, Л. Ф., Сiмагiна Т. В. Кисiлевич // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 58-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2022_26_1_10 Мета роботи - вивчити клініко-анамнестичні та окремі лабораторно-функціональні показники хворих на COVID-19, госпіталізованих у перепрофільоване відділення для надання допомоги пацієнтам із COVID-19 на базі відділу інфаркту і міокарда (ІМ) та кардіореабілітації (КР). У дослідження було включено 36 пацієнтів, у яках діагностовано COVID-19: 1-шу групу (n = 19) склали пацієнти <$Esymbol Г> 65 (<$E57,8~symbol С~7,8>) років. 2-гу групу (n = 16) - >> 65 (<$E72,5~symbol С~7,0>) років. Ще 4 пацієнти було переведено у відділення реанімації (два з них померли). Проаналізовано біохімічні дані та параметри загального аналізу крові. Всім реєстрували ЕКГ, ЕхоКГ, сатурацію крові киснем. 25 пацієнтам проведено комп'ютерну томографію (КТ). Рівні феритину, прокальцитоніну, D-димеру та тропоніну визначали за показами. Крім кардіологічних призначали препарати для лікування COVID-19. Пацієнтам було призначено пронопозицію, кисневу підтримку, ЛФК, апаратні дихальні вправи з опором на вдиху і видиху як КР. Артеріальну гіпертензію (АГ) діагностовано у 15 (78,9 %) пацієнтів 1-ї та у 14 (87,5 %) - 2-ї групи, цукровий діабет (ЦД) - у 3 (15,8 %) та 5 (31,3 %) пацієнтів, фібриляцію передсердь (ФП) - у 10 (52,6 %) та у 14 (87,5 %) пацієнтів (p = 0,03), ознаки серцевої недостатності (СН) вище 1 стадії - у 7 (36,8 %) та у 13 (81,2 %) пацієнтів (p = 0,01) відповідно. Встановлено незначне підвищення ШОЕ, паличкоядерних лейкоцитів та зростання тромбоцитів до (<$E277,8~symbol С~102,3> та <$E182,0~symbol С~55,8)~cdot~10 sup 9>/л (p = 0,002), відповідно, у 1-й та 2-й групі при зниженні лімфоцитів. Спостерігали зростання рівня СРБ майже удвічі (<$E9,2~symbol С~6,1> мг/мл) у 1-й групі та до (<$E15,6~symbol С~7,6> мг/мл) у 2-й (p = 0,01), при значеннях D-димеру, відповідно, <$E0,29~symbol С~0,13> та <$E0,85~symbol С~0,23> нг/мл (p = 0,09). За даними КТ ураження легень становило 27 та 41 % (p = 0,06), без чіткого взасмозв'язку з насиченням крові киснем: показник SpO | |||
| 19. |
Шумаков В. О. Кардіальна патологія у хворих на COVID-19: стан проблеми (огляд літератури) [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, Н. М. Терещенко, Л. М. Бабiй // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2022_26_1_12 Швидкість розповсюдження захворювання COVID-19 та зміни клінічних симптомів складає безпрецедентні умови зростання захворюваності і смертності, зокрема, у пацієнтів з кардіальною патологією. Мета роботи - розглянути основні аспекти кардіальної патології у хворих на COVID-19. Обмеження своєчасних звернень за медичною допомогою призвело до зменшення госпіталізацій пацієнтів із гострими серцевими подіями та при прогресуванні серцевої недостатності (особливо людей старшого віку), що за стислий термін призвело до зростання смертності від серцево-судинних захворювань. Важливого значення набуває оцінка ризику/безпеки при поєднанні кардіальних препаратів у хворих на COVID-19. Висновки: вірус мутує, але медична спільнота швидко реагує на новини щодо діагностики, перебігу та лікування COVID-19. Їх обговорення носить дискусійний і навіть суперечливий характер, а протоколи лікування з включенням ліків з доведеними на підставі клінічніа досліджень позитивними наслідками постійно оновлюються. Вакцинація надає можливість, якщо не на 100 % уникнути захворювання, то у всякому разі зменшити його тяжкість та смертність. Ці фактори з урахуванням особливостей кардіальної патології є основоположними для контролю над COVID-19. | |||
| 20. | 
Зайцева О. І. Формування екосистеми інтегрованих маркетингових бренд-комунікацій в умовах воєнного стану [Електронний ресурс] / О. І. Зайцева, Р. М. Набока, В. О. Шумаков // Науковий вісник Льотної академії. Серія : Економіка, менетджмент та право. - 2022. - Вип. 6. - С. 89-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sbfaseml_2022_6_12 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |